Релігія в Запитові

Церква Запитова
Церква Запитова (споруджена в 1941 році)

Архангел Михаїл вважається

небесним покровителем багатьох міст і сіл, церков й капличок. Київ і наш Запитів теж моляться за його заступництво перед Богом.

Отець В. Бесага
о. В. Бесага з молоддю Запитова

Велике значення для життя, побуту та освіти людини відіграє її ставлення до Бога. До 1700 року запитівці були вірянами православної Церкви Київської митрополії Константинопольського патріархату - такої віри місцеві жителі Галичини мусіли дотримуватися після хрещення Русі київським князем Володимиром І Великим та завоювання ним цього краю ще в кінці 10 століття. В 1679 році король Ян Собеський перетворив село у церковну громаду, а тому на відміну від сусідніх сіл Запитів не мав панського двору. Після того як турецький султан в кінці 17 століття продав Київську митрополію патріарху Москви, то стали українські єпископи на Правобережжі та в Галичині, що залишалися під контролем польської корони, переходити до греко-католицької віри. Ця віра майже нічим не відрізняється від давнішого православія (або грецької чи точніше візантійської віри), а тільки її духовенство та віряни підлягають католицькому Риму. Вона була сформована як унія (союз) Церков в 1596 році на соборі (церковних зборах) в місті Бересті (суч. білоруський Брест) і з часом уніати (греко-католики) поширилися на теренах Білорусі та України. Невідомо як запитівці прийняли перехід (чи тоді взагалі його зрозуміли, зважаючи на пригноблення і затуркання простого люду) та згідно писемних джерел про той час (в 1705 році) парохом Запитова був отець Іван Левицький, перший відомий в історії місцевий священик, який міг тут правити ще від указу Собеського. Після Левицького записані Кацюба, Лютичевський, Василь Заревич. В 1740 році до громади прибуває єпископ, роблять опис парафії і записано 100 родин.

Після Заревича настоятелем храму, який запитівці присвятили архангелу Михаїлу, став в квітні 1855 року отець Михаїл де Бачинський, що був шляхетного роду і схилив багатьох запитівців до москофільства - сподівань приєднання Галичини до Російської імперії як наступниці Київської Русі. В 1895 році після нього парохом Запитова став отець Лев Курманович. Власне за нього поставлено муровану церкву, хоч часи були непрості, бо в 1914 році розпочалася перша світова війна, австрійці при відступі стратили місцевих москофілів (багатьох, напевне, через наклеп), а потім були російська окупація, повернення австрійців, відновлення Польщі, перший прихід Радянської влади в 1939 році, нацисти з 1941 року. В 1943 році по смерті отця Курмановича парохом Запитова став отець Куницький. В 1944 році Радянська влада повернулася і вже 4 червня 1946 року отця Куницького вбито. Це був один з актів загальної ліквідації УГКЦ в СРСР. В 1953 році вже не парохом, а попом Російської Православної Церкви для Запитова став отець Йосип Будзан, що правив богослужіння аж до 1980 року і за якого церкву у час атеїстичної пропаганди все-таки прикрасили.

Коли було відновлено УГКЦ, отець Роман Отчич повернув громаду майже цілком до греко-католицької віри, а тому в Запитові не сталося розколу подібного в сусідніх громадах на греко-католиків та православних. Така консолідація є заслугою отця Отчича, який проте в 1999 році підняв суперечку про використання григоріанського календаря в УГКЦ на рівні громади й мусів покинути її, щоб уникнути розбрату та суперечок в ній. Як відомо, Українська Греко-Католицька Церква святкує за юліанським календарем, признаним в більшості православних країн, бо сама греко-католицька (уніатська, союзна) Церква є православною, тільки підлягає Папі Римському.

Від 12 березня 2000 року парохом Запитова є отець Василь Бесага, який спрямовує громаду на створення тут катехитичного центру, поправив церкву, що її колись в тяжкі атеїстичні часи ледве довів до пуття отець Будзан, відновив давню капличку, колись розібрану "будівельниками комунізму", сприяє роботі фонду "Запитів-Карітас", заохочує вірян до прощ як в межах України, так і поза нею, щоб зберегти в них християнський дух у час захоплення людей матеріалізмом та споживацтвом.

Радянізація, приплив населення зовні, суперечки при церкві і діяльність різних зовнішніх проповідників спричинили до того, що не всі жителі Запитова є прихожанами місцевого храму архангела Михаїла, празник якого кожного року відмічають 21 листопада. В селищі є греко-католики, які їздять до Львова на недільні і святкові богослужіння, а також євангелісти та свідки Єгови й взагалі такі, які звуть себе християнами та не відвідують ніякої церкви чи які релігійні збори. Попри це Запитів в неділю й на свята відзначається як селище при трасі, вздовж якої жителі зранку довгим дружнім рядом прямують величати Христа в своїй церкві.

Запитівська капличка
Запитівська капличка

   Одним з перших старань отця Василя Бесаги можна вважати побудову каплички, присвячену Богородиці. Її посвячено 21 листопада 2000 року, в перший храмовий празник пароха і з нагоди 2000-тиліття від Різдва Христового. При ній проводять "маївки" і молебні під відкритим небом.

Література:

1. Михайло Бойко, Історія села Запитів. - Львів, 1997.